Герою-айдарівцю Сергію Табалі
„Севєрˮ
„Падає небо…ʺ - „Сєвєрˮ волав,
Вдерлося пекло за межі,
Раненим звіром Київ стогнав,
Вулиці лижуть пожежі.
Падає небо.., гуркіт, стрільба,
Снайпер засів на горищі,
Поряд на злеті упала судьба,
Біси регочуть зловіще.
На барикадах лютує смерть,
Кирпа гуляє з косою,
Мир засмоктала глуха жаховерть,
Душі забрала з собою…
В церкві рядами хлопці лежать,
Немов живі на спочину,
Безперестану дзвони дзвенять,
Плаче монах, мов дитина…
Падає небо, степ у вогні,
Мізки роздерті думками…
„Сєвєрˮ до раю злетів на війні
Й зіркою світить над нами…
„Падає небо… ˮ - „Сєвєрˮ волав,
Чула його Україна…
„Нащо ти, Боже, долю забрав? ˮ -
Корить ікону дівчина…
23 грудня 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545919
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 23.12.2014
автор: Микола Паламарчук