"...А щоб ніхто землю мою
не вкрав і не відібрав
я сховаю її в свою душу..."
Олександр Букатюк
Ну як звучить вам слово "Україна"?...
Порожній звук, відлуння від "ніщо".
Дратує слух вам мова солов'їна,
Ви ненавИдите нас всіх... За що?..
Ну що забули ви на цій землі?
У вас своєї повно. Вам ще мало?
ПринЕсли нам розруху і жалі.
Нам важче жити. Ну а вам... як стало?
Ми мусим боронити рідний край.
Бо це наш дім. Земля наших дідів.
Карпати рідні, і Дністер, й Дунай...
Іще Шевченко малював красу гаїв...
Чи чули ви про нього? Про " Кобзар "?
Чи знаєте, як він боровсь за волю?
Попри потік лихих цькувань і чвар
Він вірив в України світлу долю.
Чи ви шукали Мавку у лісах?
Чи чули " Пісню лісову " красуні-Лесі?
Рікою ллється мова в їх віршах,
Наснагу ми черпаєм в цьому плесі...
Вам все чуже. То що тоді вам треба?
Сказати нам, що нас не існувало?
Це наш єдиний дім! І наш шматочок неба!
У нас є все. Це вам... усього мало.
Вас розумом ніколи не збагнути.
Що ви доводите? Навіщо? І кому?
Як вирішить Господь, тому і бути.
Хто що знайде, хто згубить що... в диму...
23.12.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545895
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.12.2014
автор: Богданочка