Прокинусь

Бог  вічний,  Цар  всього  створіння,
Його  домівка  -  це  небеса,
Жадає  кожен  з  нас  спасіння,
Душевний  спокій  -  це  краса.

Ти,  Боже,  помагаєш  жити,
Довкола  все  -  твої  дари.
Ти  можеш  кожного  простити,
Бо  ми  є  діти  всі  Твої.

Мої  гріхи  мені  прощаєш,
Що  в  ділі,  слові,  на  вустах.
Думки  мої  таємні  знаєш
І  відганяєгш  часто  страх.

Очисти  душу,  щоб  була  як  сніг,
Моя  душа  так  прагне  цього  чуда.
Гріха  мого,  що  на  душі  приліг,
З  твоєю  допомогою  позбудусь.

Перед  Тобою  я  завжди  в  боргу,
Душевний  спокій  дай  мені  й  тілесний.
А  як  у  вічність  я  колись  піду,
то  дай  прокнутись  неділі  Воскресної.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545787
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2014
автор: Svitlana D