Він змішує душі палітру,
Торкаючись лиш поглядом її:
Обличчя порцеляна світла
І кучері, завиті у вогні.
Затьмарює цей світ миттєво.
І навіть захід сонця не горить:
З волосся її зіткане все небо
В останню надвечірню мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545774
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2014
автор: Night