Кружляв ворон чорний

Кружляв  ворон  чорний,
Та  сів  відпочити,
Жвавий  і  проворний,
Почав  гомоніти.

Світ  великий  та  широкий,
Гори  є,  рівнини,
Та  не  всюди  бачив  спокій,
Рани  в  України.

Миє  дощ,  сніг  замітає,
А  вона  убога,
Слізно  у  людей  благає,
У  всіх  одна  дорога.

Досить  терен  розстеляти,
За  віки  стомилась,
Кров  невинну  проливати,
Слізно  зажурилась.

На  високій,  на  горі,
Сонечко  сіяє,
Скажем  дружно:  «Ні  війні!»
Хай  москаль  тікає.
 
Кружляв  ворон  та  стомився,
Неправда  здолала,
На  березі  примостився,
Там  ніч  і  застала.

http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/913-kruzhlyav-chornij-voron.html

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545769
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.12.2014
автор: Антоніна Грицаюк