Чогось плаче зима ...
Може, коси ще не встигла
Сніжком посріблити.
Може, винна сама,
Що всі дні такі сльотні
І що в небі немає блакиті.
А, можливо, що їй вже несила
Зустрічати героїв на Сході...
Волонтером із серцем гарячим
Зима служить...
Для всіх нас сьогодні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545746
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.12.2014
автор: zazemlena