Ти полонила весь мій світ
Душа у сонце загорнулась,
Я переходив всі віки,
Такої там не було...
Всі ночі стали вже твої
І дні тягучі довгі,
Я віддаю акорди самоти
Де я не знав кохання.
Повір,я залюблю тебе,
Відлунням незгасимого блаженства
І чарами накрию чебрецю,
І язиків вогню шаленства.
Співати будемо у двох
Весняні арії кохання,
Ця мить,як сон у забуття
Пересіклась у зорях сяйвом.
Чи повернусь в своє життя
Юнацької свободи суті,
Слідамии залишилася гроза
І снігом випала іскристим.
Душе моя,негаснучий політ
у шлейф до небокраю,
У щастя келиха немає дна,
Щоб спити все до краю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545549
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2014
автор: Плискас Нина