***
... Ми не зустрілися на білому причалі
З серцями повними любові і надій…
Через роки, в холодному вокзалі
Ти руку простягла в обручці золотій…
І я згадав наш давній день розлуки…
Ще теплим травнем мріяла весна,
А ми сплели у тім прощанні руки,
І в них два келиха солодкого вина…
Наш поцілунок, сповнений печалі,
Розбавили ми трунком молодим…
Ти в платті білому, на білому причалі
Розтанула, як за кормою білий дим…
І ось твоє байдуже здивування,
Стрімке й безґлузде: “ - А, це ти…привіт”!..
То вже не я... Хоча твого кохання
Я не забув через провалля літ…
Лютий 20**р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545515
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2014
автор: Марко Кайдаш