НІЧКА СТОГНАЛА…

Стогнала  нічка,
Розчавлена  потягом,
На  рейках,  шпалах,
Розірвана  протягом.

Пересічними  
Повінчана  вітрами,
Надто  гучними
Розсічена  гудками.

Квадратом  шибки
Посивіла  в  тривозі,
Окрайцем  скибки
Розп’ята  на  дорозі.

Очі  вагону
Топилися  у  втомі
Вдалеч  перону,
Де  тіні  невагомі.

Імлою  вкрита,
Стрічала  свій  світанок,
Росою  вмитий,
Чатував  нічку  ранок.            2014            

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545498
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.12.2014
автор: Lana P.