Картала день і ніч себе,
З відчаю вовком вила,
Ніхто сватів в хату не шле,
Вона ж хороша і зваблива.
Ніхто не бачить ту красу,
Минають хату кавалери,
Згубила не одну весну,
Не в радість модні їй убори.
Як риба дзеркало мовчить,
Набридла та краса і годі,
Із відчаю вона тремтить,
Стрункі дівчата тепер в моді.
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/909-krasa-tse-sila.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2014
автор: Антоніна Грицаюк