№ *

Місто  вогнисте  -  Драконе-о-Трьох  Головах,
в  нетрях  твоїх  кав"ярень  Кривава  Мері
п"яно  кружляє  на  глиняних,  на  ногах  -  
і  для  Везунчиків  долі,  і  для  Невдах,
тим,  хто  не  нюхав  пороху,
і  тим,  хто  вже  ним  пропах  -
щедро!  -  так  щедро  
усі  відчиняє
двері...


Місто  іскристе  -  Драконе-о-Трьох  Головах  -
з"їж,  заховай,  задурмань,  закружляй,  не  слухай!
Дай  загубитися  в  звуках...  Руках...  Губах...
Скрипках...    Новинах...  Блакитних  чужих  очах...
В  сяючій  скрині,  де  чути  невчасне:
 -  Ах!  Я  Вас,  Мадам,  все  життя...
І  чи  -  жарт,  чи  жах:
в  пляшці  з  абсентом  -
плаває  дохла
муха.


Місто  вогнисте!  Дракон.  Декольте.  Зима...
Вдарте,  оркестри!    Під  ребрами  вперто  тліє,
лізе  на  стінку,  мовчить,  посилає  "на"
вперта,  живуча,  даремна  така  надія  -
ТЕ,  чому  назви  не  дам  ані  я  сама

ні

той,  хто  у  мене  цілився  жартома  -
бо  не  збирався  вцілити...

Але  -  вцілив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545278
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.12.2014
автор: уляна задарма