Ми молимось

Упав  ліхтар  промінням  у  вікно.
Вповзла  задуха,  обіймає  плечі.
У  когось  лихо.  Зоряне  вапно
Побризкало  недбало  синій  вечір.

Мільйони  вікон.  І  мільярди  рук,
Простягнених  до  неба  у  благанні.
У  когось  лихо.  Резонансний  звук
Загасне  в  стратосфері  на  світанні.

Закони  фізики  і  Космосу  знання
Потрохи  вже  осягнені,  здобуті...
Ми  молимось.  В  безмежність,  навмання.
І  знаємо,  що  будемо  почуті!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=5452
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.06.2005
автор: Фрезія