Пізня осінь

   

До  ніг  припала  пізня  осінь
(За  жовтнем  знову  листопад),
В  ці  дні  дощі  у  неба  просить,
І  сіє  мряку  невпопад.
Вона  ґаздиня  у  цю  пору
(Жеребкування  так  пройшло).
Калюжі  з  листям  серед  двору…
Недавно  золото  було.
Та  й  ніч  у  дня  краде  хвилини.
Все  більша  схильність  є  до  сну.
Вогні  запалюють  машини,
Крізь  сирість  котяться  нічну.
Як  швидко  осінь  опустилась,
Із  розкоші  зійшла  в  багно.
У  жовтні  пишно  веселилась,
Немовби  діва  у  кіно.
Таке  її  жеребкування  –  
З  багатства  різко  в  жебраки.
І  лиш  зима,  як  прийде  рання,
Одягне  в  срібло  залюбки

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544946
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.12.2014
автор: Східний