Пісня десь 1989 року написання, виконувалася декілька разів під гітару на пеньку і все... Але наше село, на жаль, поза часом, не знаю, чи змінилося що з тої пори, сумніваюся. Хіба-що мобілки замість приймача-магнітофона на дубках...
Але не варто цю пісню позиціонувати, як сумну, скоріше вона трохи ностальгічна - юність, все-таки. Маю надію, сподобається і теперішньому поколінню. Хто зна...
Слова, музика, запис (19.12.2014р) - Микола Шевченко
Нижче приводжу також текст, з поясненнями.
Гуркало*
...Під вечір, пізній вечір на селі,
коли всі вікна закриють жовті очі.
Збираються веселі порушники малі,
комусь піддати жару серед ночі. 2р
Вони, як справжні воїни-бійці,
одягнуті у теплі, ватні маскхалати (фуфайки)
На сходці порішили молодці,
кого сьогодні черга їм лякати.
"Спочатку йдем, піднімем бабу Катьку,
потом, ходім закрутим ту чувіху,
що не дала тобі, Серьога, цяцьку,
а напослідок діда на потіху".
За ніч вони своє зробили діло -
ото вже з своїх жертвів насміялись!
І хоч вони робили все уміло -
на другий день в сільраді зустрічались.
Але хлоп`ят все те не зупинило -
вони ж-бо стать мужчинами хотіли!
І не одну ще нічку присвятили,
вони на це, таке цікаве, діло...
...Бо де ж ще хлопцю дітися в селі -
коли не будеш ходити по угіддях,
то скоро-скоро гигнеш від нудьги,
так і не досягнувши повноліття...
*Гуркало (діалект) - то не лише водоспад на львівщині , чи прізвище чиєсь, а то є також пристрій (банальний гвіздок), який застромлювали в шпарину підвіконня, біля скла, причеплювали на нитці чи льосці, натягували на безпечну відстань (3-5м. і більше), щоб не видно, як виглядатимуть вночі у вікно), або через паркан, і шкрябали-бренькали по нитці, а воно видавало жахливі звуки. Розраховано на дівчат, також (на жаль) - літніх людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544922
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 19.12.2014
автор: Микола Шевченко