Пробач, це в нас, таке життя,
І, ти, не в силах, вже щось змінити…
Стікає день, до забуття,
І, ніч, котру, треба, пережити…
Пробач, це спіткало Долю, лихо,
І часом не вистачає слів…
В обіймах ночі, засинаю тихо,
І поринаю в світ мрій та снів…
Пробач, так сталося… Це Життя,
І коли, ніщо вже не хвилює…
Здавалось правда, та все брехня,
І лиш, янгол в небі засумує…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544835
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.12.2014
автор: Валерій Кець