***

Поглядає  втомлений  день  на  твоє  обличчя,
ось  вже  ніччю  накриє  нас  зоряне  небо,
і  хтось,  мов  за  руку  тягне  нас  в  потойбчічя,
щоб  тобі  і  мені  показати,  що  нам  треба

Ти  став  якийсь  чужий  і  злегка  холодний,
якийсь  не  свій,  нікому  не  потрібен,
а  ще  ти  сам  казав,  що  мов  "голодний",
жіноче  тіло  хочеш,  на  вовка  подібен.

Думав,  я  буду  з  тобою  завжди,
що  віддамся  тобі,  не  чекаючи  слів,
не  спіши,  почекай,  на  мене  зажди,
забагато  ще  є  між  нами  вузлів.

Я  може  й  трохи  дурненька,
та  не  зовсім  голову  любов  забрала,
і  у  ліжку,  мабуть,  я  ще  поганенька,
бо  невинність  свою  я  нікому  не  віддала.

Тож,  напевно,  ти  дарма  витратив  час,
я  не  та,  що  потрібна  тобі,
не  летітиму  в  ліжко  до  тебе  тут  і  зараз,
не  хочу  горіти  у  цьому  грішному  вогні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544782
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.12.2014
автор: Nesvidoma