Господи, Боже, прийди і помстися,
Раптом з'явись і на світ подивися!..
Вищим судом Ти повстань на пихатих,
Хай впаде вирок на правду багатих.
Скільки ще, Боже, усі нечестиві
Будуть шановані, гарні й щасливі?..
Мова нахабна в них, в серці -- мерзота,
Всі вони жаби з одного болота.
Бо возвеличені, завжди при владі,
Тож беззаконня -- на кожній посаді.
Боже, народ Твій вони зневажають,
Гноблять Твій спадок, як тільки бажають.
Навіть чужинця і вдів не шкодують,
Сиріт калічать, а згодом жартують...
Кажуть: " ...Господь наші справи не знає,
Яковів Бог як нас бачити має?.."
Люд нерозсудливий, глянь, схаменися!..
Втратив ти розум і де опинився?..
Чи не почує, Хто очі і вуха
Всім дарував дивним порухом Духа?..
Чи не побачить і вас не спитає,
Той, Хто народи на шлях навертає?..
Бог нас навчає усе розуміти,
Щоб кожен прагнув життям володіти!
Думка чи задум юрби та людини
Богу відомі ще з першопричини.
Обрана Богом, людина блаженна,
Духом Господнім душа нескінченна.
Бог в лиходення дарує їй спокій,
А нечестивим -- смерть в ямі глибокій!
В істину суд Свій Бог, врешті, скерує,
Праведний серцем за Ним помандрує.
Хто на зловмисних повстане за мене,
Зло хто зупинить людське, навіжене?..
Від беззаконників як захиститись,
Хто має силу за правду помститись?..
Якби не Бог, поміч мав би я звідки?..--
В краю мовчання замовк би навіки.
Швидко душа моя там би з'явилась
І в порожнечі важкій поселилась...
Якось я вигукнув: "...ноги хитнулись!.."--
В милості Божій, страхи всі минулись...
Адже побачив Господь всі скорботи,
Днів і ночей нескінченні турботи.
Втіху послав для душі і для тіла,
Щоб слава Божа над світом летіла.
Тож, проти Тебе чи можуть постати
Душ погубителі, злі супостати?..
Йдуть вони шляхом убивств безупину,
Задум снують, як павук павутину.
Праведну душу, як пси, розтинають...
В дикім шалентві гризуть, поглинають.
Але Господь -- мій притулок єдиний,
Бог захищає щодня, щогодини.
На беззаконня впаде покарання
І на злочинність швидке вимирання.
Знищить Господь все лукаве насіння,
Бог наш несе нашим душам спасіння!..
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544663
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.12.2014
автор: Марко Кайдаш