Я звикаю без тебе. Я майже готова почати
І відкритися вкотре, повірити новим очам,
Хоч рубцями на тілі в'їлися наші дати
І частенько буває, що снишся мені по ночам.
Я вже можу без тебе. Я стараюсь забути важливе
Не чекаю на зустріч, на рідний уже силует,
Бо ж з тобою пов'язано щось таке особливе
І від спогадів моторошно, хоч вони, наче мед.
Я уже попрощалась. Я давно тебе відпустила
І стараюсь не думати як тонула в очах
Мій любий не мій, я так вперто чекаю на диво,
Бо піти назавжди, то найбільший сьогодні страх.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2014
автор: Ivanka B.