Невже завжди тепер так буде?
Невже нічого не змінити?
Шматками крила вириваю…
Невже нам більше не горіти?
Чому серденьку не палати?
Чому до сонця не хотіти?
Я більше вже не я! я птаха!
Я сонце, я земля я квіти….
Сполохана осіннім снігом
В полоні не мого вже «я»
Невже жахливо помилилась
Невже таке оте життя?
Невже воно й було єдине
І більше не розквітнуть квіти?
Чом вже до неба не зриваюсь
Коли так хочу полетіти!
Полинути, про все забути….
Адже не відчуваю страху
Лише не можу більше бути
Коли самотньо серед жаху...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=54429
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.01.2008
автор: СтихиЯ