Жінка.
Ім'я якої, ти промовляєш тихо,
Вночі пише тобі листи.
Виводить кожну літеру,
Обережно й відкрито,
З легким натиском руки.
Пише про сум і холодну зиму,
Брак кави і нестачу часу.
Посміхається словами,
Співає реченнями, вправно.
Грає роль,
Вміло, спокусливо і приречено.
А ти?
Ти не знаєш.
Ти спиш.
Ти - вільний.
Від її крикливих думок і їдкої самоти...
Ця жінка любить тебе мовчки, нестримно.
Хоча, й не відправляє листи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544169
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.12.2014
автор: Катерина Пташка