Рябко ревниво смикавсь і гарчав:
- Гав-гав! Гав-гав! – довгенько не вгавав,
Демонструвати відданість умів собачу.
Рябко в господаря за вірність клянчив
Подачку – кісточку. То ж й розпинався…
Не помилявся.
А ще життя Рябка навчило
За кісточку – господарю лизати черевика…
Мило.
Собача мудрість – мудрість невелика.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544136
Рубрика:
дата надходження 16.12.2014
автор: Михайло Нізовцов