Коли об'являли мені війну
Ви мабуть думали я розлюблю
Себе заставляла я, та дарма
для серця приказів ніколи нема.
Ви мабуть думали що все це пройде
Що іншому серце подарую своє
і в цьому помилка ваша була
Я покохала на ціле життя.
Старалася мамо,я чесно кажу
Я не дзвонила,казала що сплю
Казала не можу я вийти гуляти
Хоча так хотіла, старалась для тата.
І зустрічей старалася я уникати
І сварки маленькі почала задівати
Старалась для нього
Боялась сказати,
що нам не потрібно більше кохати.
Боялась за нього,що з ним буде
він все так близько до душі бере.
Я сильна себе заспокоїла цим
А як же він? Що ж буде з ним.
І хоч душа так рвалась на частинки
я так старалась всім вгодити
До краплинки....
А ви...ви не питали чи люблю
Ви знали краще - "я тобі кажу"
Ви не питали з ким я хочу буть
Ви не питали чи справді я люблю
ви лиш казали, що так буде краще
Яке там краще...як це є ужасно.
Молила Бога вказати вірний шлях
Молила,плакала,стоявши на колінах,
У церкву в будний день я приходила
Ставала на коліна і молила
Просила я підказки...Божий знак
І хоч не закінчилась моя малесенька війна
І як все закінчиться незнаю ще я,..
Але я любитиму тільки його
Або залишусь сама всім на зло!
Бо не заставиш серце не кохати
І не заставиш іншого любить
"Не стерпится не слюбится" я знаю
Тому із не любимим я не буду жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544054
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2014
автор: Маленька лялька