І до чого все набридає:
Пусті клятви,
Вчинки, що змиваються морем.
Нічого вже немає сенсу.
Ми дивимось один одному в очі
І що з того?
Ми по різні боки барикади,
Нам довічно йти різними дорогами.
Розгорнуться бої,
Неменуча стане кров.
Ми обидва довічні в'язники,
Нам страждати судилось во вік.
Не кажи про каще життя,
Знаєш краще за мене,
Що чекає нас попереду:
Ні щастя, ні любові, нічого.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=544013
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.12.2014
автор: Lera Celestial