Не знаю, чому мені з самого ранку прийшов такий текст? В нас сьогодні посилився мороз, а картинка вимальовується геть незимова.
Дощик падає, крапає-плаче,
Миє сонечко, небо й траву
Після дощику світ геть інакший,
Я до мрії своєї іду.
Он всміхається соняшник в полі,
Льон мені синьооко моргнув,
Мак схиливсь в шанобливім поклоні,
Вітерець тихо-тихо шепнув:
Поле наше росою омите,
Споконвіку веселим було,
Воєн стільки на нім відшуміло,
А воно відродилось - цвіло...
Вороги наші, дайте нам спокій,
Та зійдіть уже з наших полів.
Україну і все українське
Шанувать сам Господь заповів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543876
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2014
автор: Батьківна