Із соку розчавлених пелюсток
І пилу кількатонних вантажівок
Народжується тонка матерія
Занадто тонка для об'єктивності
Тонка золотавим спалахом
Миттєвості свого існування
* * *
По старому фарбований наново
Вигинає спину Південний міст
Смугасто щириться пасажирам метро
Пахне емаллю до велосипедів
Тендітну іржу, що вкладалась в долоні
Зносять ліниві й теплі літні хвилі
Дбайливо збирає Дніпро свій скарб
Усе, що гублять, зкидають немиле
У злеті кремових хвильок волосся
(Щокою тулилась до шкіри в запиленім порші)
Вітер поцупив троянду надломлену з гілки
Сорту напевне була Леонардо да Вінчі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543743
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.12.2014
автор: Сонячна риба