Коли відшумлять та спочинуть,
Під плотом зимові вітри,
Одінуть пророків личину ,
Байдужі до правди чорти.
Спокійно пошлють на заклання,
Не сотні, а вже тисячі,
У далі криваво туманні ,
Холопів пошлють паничі.
З початком весни забуянять,
«Гвоздики» й «Тюльпани» в полях,
І ріки іржаво – багряні ,
Розмиють омріяний шлях.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543565
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.12.2014
автор: Федик Юрій Михайлович