[i]Вірус кохання снує в повітрі.
Не вхопити б його, не вхопити б...
У долоні сліз густа палітра,
За спиною туман прибитий.
Та лише у думках пронесу твій образ,
Ячать зорі, до ніг припавши сяйвом,
Ти стираєш з уяви сотні фобій,
І даєш мені віру, що я не зайва.
Вірна музо, словами у тебе вкута,
Стелиш міст, щоб не змі́ряла я провалля.
Забери мене, тихо змотай у жмутик
І сховай до кишені від всіх подалі.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543487
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2014
автор: Юлія Кириленко