О, не журися мій сизий голубе.
Згадай як покохав мене восени.
Згадай як ми разом удивлялися у небо.
А наш останній листопад, чи пам"ятаєш ти його?
Коханий, я не плачу. Лиш вітер-спогад навіває про любов мою.
Я придивляюся у небо і бачу тебе Т Е Б Е ...
Голубе мій сизокрилий , чекай мене на світанку. Я повернусь до тебе вітром.
Холодним подихом ранкової заметілі доторкнусь до твого гарячого тіла.
І хочеться кричатии, кричати на повні груди. І вити хочеться від болю.
Лиш ти не почуєш і не відчуєш тремтіння у голосі. Обернешся і підеш, невзмозі допомогти мені, залишиш і підеш. А я ... а я чекатиму тебе щоранку, на березі тієї ж річки, де перетворили мене на русалку. Ти тільки згадку про мене збережи, пам"ятай мій милий.
©Your IriLis
13.12.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543476
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2014
автор: IriLis