Вершками пінився раптовий снігопад,
І кави краплями здавалися дерева…
Я йшла вперед бездумно, навмання,
Шукаючи межу землі та неба.
Тепло кав'ярні… Напівсон чашок…
Желе застиглий спокій у креманках…
І знову сніг із цукру грудочок…
І вишня сонця у вершках світанку.
Десерт із літніх спогадів – міраж,
Малюнок хуги на мольберті вікон.
Уламки криги змерзлися в вітраж:
Вечірня кава… Сутінки повидла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543431
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2014
автор: ptaha