Рак

На  небі  зірка  та  сонце  б*є  в  очі
і  я  на  зупинках  зупинюю  потяг.
Та  я  не  забуду  всі  свої  моменти  —
Життя  мого  склад    малюнкові  фрагменти.

В  мене  не  має    живої  клітини.
У  мене  в  середині  створились  руїни.
Думки  мої  у  житті  надто  тихі.
І  те  що  «все  добре»,  воно  не  на  втіхи.

Люди  з  раком  живуть    по  сьогодні,
але  помирають  вони  дуже  рано.
І  їх  не  врятує  твоя  віра  в  Бога,
але  помолися.  Залікуй  свою  рану.

2012рік.квітень.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543417
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.12.2014
автор: Iva Frank