[b][i]А завтра прийде новий день,[/b]
Тобі він принесе нові страждання,
А може, навіть, не нові,
Старі, важкі, душі болючі.
А може завтра щастя вмить,
Постукає у мої двері,
І все навколо закружить,
Закутає, старі прокляті рани..
А може все зруйнується у мить,
І грози і всі кляті біди,
І з ними разом і любов,
І щастя наше неодмінне.
Наступить крах душі таємній,
І після неї вже ніщо,
Ніщо не зв'явиться у тій глибинній,
Лише розруха, тай ніщо..
І світло, навіть не поможе,
Воно не пройде, той туман,
Туман, який усе вкриває,
Туман густий, туман важкий..
Надії більше я не бачу,
Не бачу більше, я тих зір,
Тих зір, що сонце заміняли,
Тих зір, що у душі моїй..
Вони погасли, я це знаю,
Вони погасли просто так,
Бо радості в житті немає,
Немає радості в душі моїй.
Слова чи інше, я не знаю,
Не знаю як ми будем далі жить,
В душі проблеми вмить ховати,
Чи жити так, як хочем ми..
Хоча я знаю, знаю точно,
І десь, той вихід є, мабуть,
І я пройду крізь двері страху,
Один лиш вихід, він один..[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543406
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2014
автор: Viktorovich