Те , що найшвидше минає.

Все  було.
Було    все  зразу.
І  любов  -  
ще  й  та  зараза.
Поцілунки  щирі  і  обійми,
зустрічі    і  ночі,
Керувався  тільки  ними.
Прямо  в  очі,
Я  дивився,  і  не  думав,
про  розлуку,
про  свій  страх  у  морі
почуттів.
Пізнавши  муку,
більш  не  захотів,
любові,асимілятивних  вражень,
лиш  абстрактності  поплили,
і  ніхто  не  скаже,
Чим  же  щастя  розізлили,
наше...
І  все  разом  одною  хвилею  пропало,
зникло,утекло  або  забулось...
і  лиш  ехо  залунало,
і  ти  одна,тихесенько  проснулась.
...є  інший.
І  так  набагато  краще.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543381
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2014
автор: ПростоДен