…такі й діти
Гумконвої – катафалки,
Автомати, пушки, танки,
У зворотне вантаж „двісті“,
З України летять вісті.
Царелизи - плоть от плоті,
Покалічені трьохсоті,
На деревах руки, ноги,
Драні голови, убогі.
Лазарет, периферія,
Квасять брагу за месію,
В сиротинках одинокі
П’ють оглушені, безокі.
Загребуть, коли сконають,
Зроду-віку не згадають,
Брехню меле помело:
„На війні нас не було…“.
Захлинається у злобі,
Бреше оркам і сам собі,
Брешуть всі у Кацапстані,
Локшина висить на Вані…
Так куються хижі орди,
Знищать й матінку за орден…
І нема де правди діти –
Які предки, такі й діти!
12 грудня 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543291
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.12.2014
автор: Микола Паламарчук