Зовсім недавно почала розуміти,
Що я українкою завжди була.
Я знову навчилась сильніше любити
Тебе Україно найкраща моя!
Я все ж українка, я це відчуваю.
Я серцем тулюся до тебе… душею,
До тебе такої , що зараз звикаю,
Але я завжди була й буду з нею.
Я бачила в світі багато чого,
Та більше за все я люблю Україну!
Свята моя земле, від серця мого,
До тебе завжди як до ненечки лину.
Люблю я душею і мову свою,
І пісню ласкаву, чудову,
І рощу в краї соснову мою.
Чи ти завжди будеш такою?
Я світу казать не боюся,
Що українкою завжди була!
Тобі я нене ,як Богу вклонюся.
Щоб ти й надалі красою цвіла!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543234
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2014
автор: АнастасіяZ