Ранкові зорі впали на пероні
І засвітилися вогнями у вагоні.
Ми сіли з Вами візаві-
на мене все дивились Ви.
Приспів:
Чому розквітли в зимній час
Пухнасті квітки верболозу?
Сумний і ніжний погляд Ваш
Ніяк забути я не можу.
Когось я нагадала Вам, мабуть,
А, може, і не в цьому суть:
Квітучі гілки у вагоні,
Що так зігрілись у моїй долоні.
Приспів:
Чому розквітли в зимній час
Пухнасті квітки верболозу?
Сумний і ніжний погляд Ваш
Ніяк забути я не можу.
Зима наш поїзд доганяє,
Сніжинками на голови лягає,
Та не злякають нас морози:
Весну віщують квітки верболозу.
Приспів:
Чому розквітли в зимній час
Пухнасті квітки верболозу?
Сумний і ніжний погляд Ваш
Ніяк забути я не можу.
Настукують колеса пісню паровозу
Про те, які чарівні квітки верболозу,
А я пригадую все знов і знов
Ваш ніжний погляд, що мене знайшов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543173
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 12.12.2014
автор: цумбуш