Я думав, що уже ніколи
Не зможу так любити Вас,
Кохання скалка гострим болем
Не зранить, як у перший раз.
Протистояння, сила волі –
І птиці гордої політ,
Де серце, зрікшись від любові,
Кричало: «Вільний!» – на весь світ.
Та помилився, знов зустрівши
В тінистім парку навесні:
Забуте все, у сховах тиші,
Тремтливо ожило в мені.
І я, в німому здивуванні,
Під ніжним потиском руки
Відчув таємне хвилювання
Могутнім подихом краси.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543115
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2014
автор: Г. Король