На весь зріст простягнувся
натомлений степ,
Скинув чоботи, руки розкинув
І в безмежжя галактик поринув
Споглядати сузір'їв вертеп.
А пилок осипАвся із крил
Нереальних цяткованих птАхів –
В діаманти вдягались комахи,
Перли падали в хутро трави.
І мінились навколо світи,
Віражились зелені савани –
Й розганяли молочні тумани
Дивних коней смугастих хвости…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543058
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2014
автор: ptaha