Краіна якою я пишаюсь


Я  люблю  цих  людей,  цю  країну
Це  мое,  це  не  вирвеш  з  грудей
Ах,  які  навкруги  краєвиди
А  жінки  -  не  відірвеш  очей

Я  горжусь  за  донецкие  степи
За  курганы,  за  скифов,  за  рать
За  просторы,  где  могут  беспечно
Ветры,  вольные    кони  гасать

Аж  вподобі  гуцульські  щедроти
Їх  пісні,  чарування  Карпат
І  дуби,  що  в  обійми  не  вхватиш
Мов  історії  віхи  стирчать

Мне  тепло  в  Севастопольской  бухте
Еще  памяти  жар  не  остыл
И  в  соленом,  дурманящем  бризе
Привкус  пороха  вечно  застыл

Верю  я,  уже  праздник  наступит
Всі  бажання  здійсняться,  повір
Если  мы,  кто  мы  есть  –  не  забудем
Не  відступимось  від  своїх  мрій

Жовтень  2010

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542957
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2014
автор: Sobol 1