сповідб



ну  от  скоро!  день,  два!  не  важливо!  Закрилась!  А  в  ранці  ще  ходила  з  живою  посмішкою  і  хмільними  оченятами!  Набридло!  все  так  швидко  закінчується  і  так  важко  розпочинається...  Дивні  ночі  за  які  стидно.....які  потрібно  проживати  частіше  ніж  раз  в  рік  чи  в  семестр....я!  гордо  прохрипіти  Я!!  Сиджу  над  повітрям  вдивляюсь  в  величезне  дзеркало  і  не  бачу  своєї  душі!  її  немає??  Вона  спить  десь  там  далеко  де  і  дитинство  таке  солодке  і  не  повернене!  Закрилась,  вкрилась,  сиджу!  Ненавиджу  неділі!  Вони  завжди  нудні  і  скороминучі  це  як  чашка  з  чаєм  ось  вона  ще  повна  гаряча  і  смачна  а  тут  враз  і  все  пусто.  Пусто  там  в  середині!  Непоясненний  стан  який  мене  охопив  пару  годин  тому.  День,  два!  А  потім  знову  життя!  Знову  оці  всі  незнайомі  люди  кумедні  вчинки  серйозні  рішення  та  стидливі  ночі!  Я  є!!!  Я  це  вона  і  та  і  ще  якась  по  словам  якихось  Шреків  з  патлами.  Хто  я?  кому  я  хто?  Бачу  малюнок  і  потіють  руки  і  серце  стукає  частіше!  Навіщо  це  все!  Ти  ?!  Вони?!  Я  сама!  Я  одна!  І  все  таке  в  депресивному  роді  будь  якого  самогубці!  Шукаю  тепло  в  будь-кого  хто  запропонує!!  Шукаю  те  тепло  яке  б  гріло  завжди  яке  б  примусило  грітися  тому  що  на  дворі  холодно  а  я  без  шапки!  Шукаю  тепло  не  на  тиждень  і  не  на  рік....!  Шукаю...ходжу  блукаю  закинутими  вулицями  тихого  місто  в  надії  чогось!  Все  проходить!  На  жаль  !  Кулька  яку  я  щосили  тримаю  в  руках!  Яку  примушую  бути  поруч! Примусити.....Закриваю  очі,  сльози  течуть  рікою  ,  мовчу,  сиджу,  вишу  думками  десь  далеко  в  повітрі  і  все  розумію  що  є  хто  є  ,  а  кого  не  потрібно!  Роль!  Гра!  Комедійна-драма  мого  життя.  Я  все  і  я  ніхто.....Я!  Я!  Хрипло  чути  той  далекий  обнадійливий  звук  і  так  дратуюче  в'їдається  той  що  сковує,  той  що  є.  Закохатись,  відчути,  забути  і  жити........Минулось,  забулось  не  цікаво  ніхто  і  ніщо  а  вже  так  багато  часу  пройшло  від  народження!  День,  два  і  все!!!  Молитва  душі,  Молитва  тіла  комусь!!  Кішка  чи  риба!  Світ  чи  сонце!  Незалежна!  Вільна  і  скована  в  кайдани  повсякденних  дрібниць  які  і  творять  все  життя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542796
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2014
автор: Кінець Вулиці