Переметено

Немає  бажання,  немає  мети
До  твого  порогу  кохання  мести.
Ти  гірша  за  вітер,  гуляєш  без  меж.
Ну  й  де  ж  би  настачив  тобі  я  тих  веж?  

В  яких  я  хоромах  тебе  б  не  тримав,
Все  рівно,  для  тебе,  я  монстр  і  мавр.
Тож  наші  доріжки  побігли  собі
У  різні  галактики  з  різних  орбіт.

Присвячено  П.О.А.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542669
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2014
автор: Андрій Конопко