Орки на морозі
Мерзнуть орки голомозі
На тріскучому морозі,
В довбню лізе маячня,
Щастям видалась Чечня.
На вітру чорніють уші,
Закрутилися, мов суші,
Баклажаном стирчить ніс,
Кривлять рила - виє біс.
Стали ноги, мов копита,
В’ється черга до корита…
В луґандоні комунізм,
Безкоштовно онанізм.
Вата вариться в макітрі
Ллється в черево півлітра.
Мов квітник, донецький край!
Збудував месія рай.
Тут для орського народу,
У Кремлі кують свободу,
Оркостан пайок дає,
Що поцупив, все твоє.
Москва плеще у долоні,
Добре жити в луґандоні.
Що три дні пре глум конвой -
Їде орк на упокой.
Тирчать пальці грабельками,
Добре ними гребти ями…
Дали волю у Кремлі
Впасти на чужій землі.
Косоокі, вузьколобі,
Клятва в вірності до гробу,
Іде дикий караван,
Пруться орди до слов’ян.
По Кремлю фельдфебель скаче,
На весь світ брехнею кряче,
Шле казаків ескадрон
Добивати луґандон.
09 грудня 2014 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542635
Рубрика:
дата надходження 09.12.2014
автор: Микола Паламарчук