Я бачив як ламалися причали
Як море вивертало свою душу
Як хвилі ґвалтували мирну сушу
Й назад собі в глибини повертали
Кричали як під небом буревії
Свої образи люттю розганяли
У гомоні собою потопали
Й крутилися неначе сірі змії
Я бачив як оте таки нещастя
Роздмухане вітрами і роками
Губило все – дороги і причали
А ми тримались… ми таки тримались
Коли гроза пішла собі грозою
А небо повернулося блакитне
І сонце розіллялося так ситно
Що розігнало сумніви собою
Поглянули… вернулися причали
Спокійно завовтузилося море
Із пам’яттю про те недавнє горе
Стояли ми на суші і мовчали
Мовчали
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542590
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2014
автор: Poeta a terra deserta