Жар-птиця прилітала по ночах…
Манила пір’ям, сяйвом золотистим,
А я стояв, дивився і мовчав,
Бо бачив птаха із чудовим блиском..
Лягав у ліжко, скручувавсь – ридав,
А птиця десь у полі щебетала,
Її від мене наче хтось ховав,
На птицю цю не мав тоді я права.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542490
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2014
автор: Віталій Назарук