Перевертням не місце між героїв…
З ворожим словом – ворогу ти брат…
Заберуть мову, потім землю, потім душу…
Річка має два береги. З берега на берег можна переплести, перейти через кладку, місток,
або стояти і дивитись на інший берег… Вибирай!
Збирай слова – намистинки, цим ти збагатиш мову.
Від грому спасе не тільки свічка-громовиця, але і зброя!
Не спіши робити те, без чого можна обійтися.
Шануй батьків, ти в них завжди в боргу.
Хто говорить про твою землю зле, той може всадити ніж у спину…
«Мати» рубають чоловічу гідність, а у жінки – жіночність.
Зорі на небі, як душі, загоряються і гаснуть…
Коли б’єте дитину, ви шматуєте не тільки тіло, але й душу.
Кожен крок зроблений дитиною, ви пригадаєте у старості з осмисленням…
Коли воркують на людях, в людей виникає підозра…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542469
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2014
автор: Віталій Назарук