Чаша
Ми молились і співали,
Всі Христа ми прославляли.
Слово Божеє вивчали,
Проповідники навчали.
Все, як треба, як годиться,
Щоби Богу поклониться
В однім Дусі, в однім Тілі
В Церкві Божій у неділю.
На закінчення брат встав
І до Церкви він сказав:
- В нас нужда була церковна
Та є відповідь Господня.
Затремтіли руки в брата,
Перед нами – нова чаша.
- Подарунок цей є дивний,
Чаша ця – з Єрусалиму.
Нам брати подарували,
Коли всі проблеми взнали.
На тій чаші – місто Боже
Видно все, як на долоні.
Сльози вдячності котились
Церква ревно вся молилась:
Боже дивний, милостивий
В благодаті Ти всесильний.
Ми цей дар приймаєм вдячно
Ти все знаєш, Ти все бачиш,
Освяти разом і чашу,
Освяти й серця Ти наші.
Руки чисті нехай будуть
Щоб згадати, не забути
Твої муки і страждання
На хресті у час останній.
Нехай чаша об’єднає
Всіх, хто страх Господній має
До тих пір, як в славі неба
Церкву забереш до Себе.
В Церкві Божій у неділю
Сталась ось така подія.
Слід свій в серці залишила
Божа милість, Божа сила.
23.09.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542085
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.12.2014
автор: Олексій Благослов