Пройшла через моє життя
Й найкращий слід у ньому ти лишила...
Ти одна з тих кого я знаю,
хто вміє говорити душею і виражати то у віршах...
@ by A.
Обійми її
Обійми її, хай ті сльози як діаманти
По щоках перестануть світитися.
Ви удвох сердець арештанти,
Скільки можна самотньо молитися?!
Або зникни, зникни із першим снігом,
Щоб вона не шукала слідів твоїх.
Не бери більше серце набігом,
Не чіпай, вона вічний твій гріх.
Не губи її, бо вона тебе й далі любить.
Ти закрий за собою двері назавжди,
А з якої уже сторони, вирішувати тобі, любий,
Поспіши, бо останні у венах біжать поїзди.
Збережи її або розтерзай, не сказавши слова,
Зупини ти оце німе спілкування,
Бо вона як русалка, як лісова мавка,
Все шукає у кожних очах лікування.
Обійми її, чуєш, хіба це так важко,
Обіцяв же що не покинеш ніколи,
Так навіщо її, однокрилу пташку,
Відпустив у відкрите поле?!
Так навіщо писав ті рядки, відриваюче серце,
Що вона - найкращий слід у твоєму житті,
Ти ж бо знав, помирати їй не вперше,
Та терзатиме себе вік на самоті.
Обійми її, чуєш, вона ж бо чекає
І тремтять її очі відлунням із серця.
Як байдужа тобі, то скажи, хай знає
Хай даремно надії в очах не складає...
Щоб не сталося, ти пробач її слабкість,
Бо вона лиш слабка і тендітна квітка,
Що так прагне відчути легкість,
В ніч, коли зірка єдина їй буде свідком.
***
І коли ти почуєш, що кров'ю стікала учора вночі,
Що листи написала усім, кому часто присвячувала вірші,
Підійми ти свій погляд зелено-сірих очей вверх, так треба,
Бачиш світло, це вона усміхається лиш тобі вище неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542053
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2014
автор: Alia