Вечір на клавішах даху вливає сонату
В чашку прогірклого дня, що, мов пара, тремтить
В місячнім світлі… а ти не прийшов…і я рада…
Можна по небу вночі на зірках ворожить…
Стигнуть думки, наче чай від холодного вітру…
Струни душі озиваються сутінкам влад…
Струшує сад для намиста коралі на нитку…
Казку шепоче в траві світляків зорепад…
Спокій… Соната вечірня заснула в мінорі…
Ні, то не сум… то чекання мелодій нових…
Линуть світи у всесвітнім божественнім хорі…
Янгол гойдає колиску на крилах своїх…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542031
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2014
автор: ptaha