ЇЇ очі не можу забути,
Це як сон в теплу ніч.
Як дві зірки у небі,
На обличчі усмішка.
А що у серці?
Чому очі блищать її слізьми,
Чому пальці стерті від віршів,
Чому болить те серденько у неї.
Залиште напам’ять фото її.
Вона вміла любити без причин,
Вона вміла шукати усе найкраще.
Та ви обривали ті тендітні судинки душі.
Вбивали в ній все і без причин.
Верніть її очі ті ясні,
Які не можу я забути.
Ви ж бачите, але у слід,
Кидаєте каміння з слів -
І кажете, забудь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541969
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2014
автор: Т.З