Якось Миша гризла нірку
İ потрапила до Цирку.
Бачить – диво навкруги:
Ходять звірі: хто куди.
Коні, тигри та собаки,
Леви, птахи та макаки,
Скачуть, плигають, літають,
Розмовляють та співають.
Люди колом там сидять,
аплодують, верещать.
І музики сильно грають,
І ліхтарики палають.
Всі вони чудові, різнокольорові.
Здивувалася вона,
Бо побачила... Слона!
Він в кутку банани їв
І на Мишу не глядів.
Придивилася, ов-ва!
Схожа Миша на Слона!
«В мене з ним, хоча і ма́лі,
є подібнії деталі!
Маю ж лапи, маю хвіст,
Маю вуха, маю ж хист.
Їсть як я, і п’є ту ж воду…
Видно, ми з одного Роду »!
Так ця думка захопила,
З пантелику Мишу збила.
Позабула застороги
Та підбігла аж під ноги.
-« Гей, пан СЛОН! Великий брате!
Правду нікуди дівати!
Дуже схожі ми, послухай,
хвіст такий ж і ніс, і вуха.
Ми чотири лапи маєм,
І смачненьке полюбляєм.
İ по кольору ми – сірі,
і на зовнішність ми милі.
Лише в розмірі різниця,
Але то – така дрібниця!
Може ж ми – РІДНЯ з тобою?
Покрути хоч головою! »
« Я багато де була!» -
репетує до Слона, –
« І чого оце чекати –
будем разом виступати »!
…
Довго Миша так кричала,
Що аж голос надірвала.
…
Слон банани доїдає
І до себе промовляє:
« Що воно таке пищить,
Чи комаха, чи ведмідь, … ?
А чи в усі щось застряло,
Що воно отак дзвенить?
Може я чогось із’їв,
Що на вуха захворів?»
Розвернувся Слон навколо,
придивився: « Ба!? Нікого ! »
Вліво, вправо походив …
Та на Мишу … Наступив...
...
Слон у Цирку виступає.
Ну а Миші... – вже немає.
Мораль:
Якщо ж є якась різниця, то це зовсім не дрібниця.
Треба добре «людям» знати, з Чим, до Кого приставати.
Треба знати з Ким водитись, щоб Живою залишитись.
© Korleon та Ко.
Дата створення - 2006 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541920
Рубрика: Байка
дата надходження 06.12.2014
автор: Леонід Корнієнко