Опали зорі, і місяць зник.
Все! Згасло сонце.
Світ поник...
Пташки замовкли,
квітки зав'яли і
майбутнього...нема...
Зупинився світ.
І я стою.
Мій світ живий,
а от душі немає.
Значить і майбутнього нема...
Майбутнього нема,
коли немає віри в себе.
Тоді й немає світу навкруги.
Моя душа взлетіла до надії,
а от надії теж нема.
Якщо ти дивишся, Господь,
то відпусти надії -
від них ще боляче!
Хочу кричать від болі, безнадії -
та голосу нема.
Хочу втекти кудись, кудись дуже далеко -
та ноги не слухають - стоять.
Хотіла б я актрисою стать -
та от Бог не хоче. Не дає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541896
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2014
автор: Анька